Наступного канцлера Австрії можуть звати Герберт Кікль. FPÖ вже давно лідирує в опитуваннях, і, за даними, які наводить у своїй колонці в австрійській щоденній газеті «Der Standard» Ганс Раушер, нині за партію проголосували б близько 38% виборців. Тож питання, що являє собою FPÖ, уже не лише для політологів і противників ультраправих. Якщо партія колись очолить австрійський уряд, її ідеї, люди й політичні цілі можуть стати державною політикою.
Саме тому Раушер у колонці «Einige unangenehme Wahrheiten zur FPÖ» («Кілька неприємних правд про FPÖ»), опублікованій 28 серпня 2026 року в «Standard», застерігає: час серйозно поглянути на те, що сталося з FPÖ за останні роки. Його оцінка однозначна: партія, яка завжди стояла дуже праворуч, під керівництвом Герберта Кікля ще й суттєво радикалізувалася і сьогодні, як він пише, містить «істотні елементи правого екстремізму».
Де закінчується FPÖ і починаються пронацистські екстремісти?
Це серйозне твердження. Але найновіші розслідування «Standard» порушують питання, яке йде ще далі: чи взагалі можна провести чітку межу між частинами FPÖ, особливо її молодіжною організацією Freiheitliche Jugend (FJ), та австрійським Ідентитарним рухом? Журналісти «Standard» місяцями розмовляли з молодими людьми, які були частиною цього середовища. За даними газети, редакції передали внутрішнє листування, фотографії, записи та інші матеріали, і журналісти порівнювали їх із публічними та внутрішніми звітами державних установ. У результаті постає картина значно глибшого зв'язку, ніж можна було б подумати з офіційного ставлення FPÖ до ідентитаристів.
«Aktion 451» і нове покоління правих
У центрі історії – й «Aktion 451», організація, яку 2023 року заснував один із найвідоміших європейських ідентитаристів Мартін Зелльнер і яка орієнтована передусім на студентів. У читацьких гуртках молодь знайомиться з теоріями ультраправих. Однак, за розслідуванням «Standard», на цьому історія не закінчується: люди з цього оточення отримували роботу, пов'язану з FPÖ, і навіть посади в австрійському парламенті.
Особливо важлива Freiheitliche Jugend – офіційна молодіжна організація FPÖ. Зв'язки між її функціонерами та ідентитаристами – не зовсім нова тема. Ще австрійська служба захисту конституції (Verfassungsschutz) у звіті за 2023 рік зафіксувала, що в заходах «Aktion 451» брали участь відомі активісти Ідентитарного руху, функціонери Freiheitliche Jugend і члени ультраправих німецько-націоналістичних студентських об'єднань.
«Не вдягайте одягу FJ»
Найновіші розслідування показують, наскільки конкретними можуть бути ці зв'язки. У внутрішньому листуванні з липня 2024 року віденський секретар Freiheitliche Jugend Ян Штаудігль перед демонстрацією ідентитаристів попросив учасників не вдягати одяг із символікою FJ. «Пояснення за потреби на місці», – йшлося в повідомленні. Інакше кажучи, проблема вже не лише в тому, що окремі члени двох організацій знайомі між собою чи з'являються на тих самих заходах. Питання в тому, чи існує між ними організований політичний і кадровий зв'язок.
Вимірювання черепів і «арійські кістки»
Те, що «Standard» знайшов у цьому середовищі, значно серйозніше за звичайний правий популізм. За словами інсайдерів і матеріалами, які отримали журналісти, в оточенні ідентитаристів і «Aktion 451» з'являються ідеї, що прямо нагадують нацистську расову теорію. Під час процедури, яку всередині нібито називали «RFJ-Untersuchung», вимірювали фізичні ознаки та бічний профіль черепа, а також ішлося про так звану «Arierknochen» – «арійську кістку» на потилиці, поняття з нацистської расової теорії. «Standard» зазначає, що про це є не лише свідчення інсайдерів, а й матеріали, які їх підтверджують.
Ще тривожніші висловлювання, які газета зафіксувала в цьому середовищі. За розслідуванням, один важливий активіст порівнював себе з Райнгардом Гейдріхом, одним із головних організаторів Голокосту. Людина, знайома з ідеологією частини цього кола, описала її так: Голокост там не заперечують, а деякі вважають його позитивною подією, яку слід повторити. Ідеться про екстремальні висловлювання окремих людей, які не можна автоматично приписувати всій FPÖ чи всім членам її молодіжки. Політична проблема виникає деінде: люди з цього середовища водночас з'являються в структурах ідентитаристів, Freiheitliche Jugend і в деяких випадках у безпосередньому оточенні FPÖ.
Від ідентитаристів до роботи в парламенті
За розслідуванням «Standard», у внутрішніх Telegram-чатах «Aktion 451» з'являлися навіть оголошення про роботу у FPÖ. Лауренц Барт, фінансовий референт Freiheitliche Jugend і заступник голови партійної організації віденського району Бригіттенау, 2024 року в одному з цих чатів повідомив, що після виборів у молодіжній організації чи партії будуть вакансії. Охочі могли подаватися на роботу в медіа та зв'язках із громадськістю, експертними радниками чи в секретаріат. За даними «Standard», повідомлення побачили близько 200 прихильників організації, за якою стежить Verfassungsschutz.
Після виборів 2024 року кілька людей з ідентитарного середовища справді отримали роботу в парламенті. За даними «Standard», Verfassungsschutz попереджав щонайменше про чотирьох колишніх провідних кадрів Ідентитарного руху, які працювали в парламенті. Спільне розслідування «Standard» і програми ORF «Report» згодом показало, що двозначна кількість парламентських співробітників FPÖ фігурує в документах і спостереженнях Verfassungsschutz. Це надає історії зовсім іншого політичного виміру. Ідеться вже не лише про те, що молодий функціонер FPÖ ходить на демонстрації ідентитаристів чи особисто знає когось із ультраправого середовища. Питання в тому, чи існує шлях, яким люди з цього оточення потрапляють у структури однієї з найсильніших партій Австрії і зрештою до самого парламенту.
«Без іноземців усе було б краще»
Однією з людей, що показує, наскільки ці світи можуть зблизитися, був студент Гернот Шмідт, якого «Standard» описує як давню важливу постать Ідентитарного руху. Шмідт брав участь в організації демонстрацій ідентитаристів, а згодом працював у парламенті. Особливо показові його слова з лекції в приміщенні ідентитаристів улітку 2024 року. За стенограмою, яку наводить «Standard», він сказав, що FPÖ – «найкраща права партія Європи», але досі надто зайнята різними темами.
На його думку, партія мала б спрямувати практично всю свою комунікацію на міграцію. Далі його висловлювання стають ще радикальнішими: імміграцію він називав найбільшою несправедливістю сучасності, скаржився, що Відень доводиться ділити з «цими людьми», і стверджував, що без іноземців «усе» було б краще. Відень він називав «Rattenloch» – «щурячою норою», яку, за його словами, не слід залишати майбутнім поколінням.
Водночас Шмідт говорив і про ставлення ідентитаристів до FPÖ. За його словами, демонстрації раніше мали неофіційну підтримку партії, а відкрита підтримка під час виборчої кампанії створювала б проблеми.
Від FPÖ, стверджував він, можна було почути, що тепер разом зростає те, «що має бути разом», – партія і її політичне оточення. Саме так ідентитаристи бачать розподіл ролей: їхнє завдання – якомога далі зсувати суспільну дискусію праворуч, а FPÖ перетворює цей зсув на голоси й політичну владу.
Гасло Гітлерюгенду й «германські предки»
Межі ще більше розмиваються, якщо поглянути на біографії окремих людей, які рухалися між цими організаціями. Шмідт, наприклад, говорячи про свій рух, ужив формулу «Jugend von Jugend geführt» – «молоддю керує молодь». «Standard» звертає увагу, що це гасло Гітлерюгенду.
Інший приклад – Андреас Гінтереггер, колишній функціонер Freiheitliche Jugend у Верхній Австрії, який також працював у парламентському оточенні FPÖ і разом із Мартіном Зелльнером брав участь у розбудові «Aktion 451». В одному подкасті він називав науковців «вістрям списа правого табору» і пов'язував їхнє нібито покликання до цієї ролі, зокрема, зі спадковістю інтелекту й генетичними рисами. У червні 2026 року на святкуванні літнього сонцестояння він говорив і про «германських предків». «Standard» наводить також приклад Фабіана Р., колись важливого кадра ідентитаристів, який згодом працював у провідного функціонера Freiheitliche Jugend. Фотографії 2016 року показують його під час сутички з антифашистами з палицею в руці. Є й промовідео Freiheitliche Jugend 2023 року, зняте на віденській площі Гельденплац: камера на мить повертається до балкона, з якого Адольф Гітлер 1938 року проголосив «аншлюс» Австрії до нацистської Німеччини.
Кожен із цих випадків можна розглядати окремо. Але коли їх поставити поруч – спільні заходи, ті самі люди, внутрішнє листування, робота в партії й парламенті, нацистські відсилання та екстремістські висловлювання, – стає зрозуміліше, чому найновіші викриття привертають в Австрії стільки уваги.
«Ультраправих активно просувають»
Особливо важливу роль у розслідуванні відіграє Максиміліан Вайнцірль. Колишній особистий співробітник експіцеканцлера Гайнца-Крістіана Штрахе 2021 року очолив віденську Freiheitliche Jugend, а через два роки став її федеральним головою. Сьогодні він депутат від FPÖ в австрійському парламенті та голова партії у віденському районі Бригіттенау. Один колишній функціонер молодіжки описав «Standard» те, що відбувається довкола Вайнцірля, як «систему Вайнцірля». За його словами, ультраправих не лише толерують – їхніх людей «активно просувають і ставлять на посади». Той самий джерело вважає, що така кадрова політика слугує й зміцненню влади Герберта Кікля в FPÖ. Це твердження колишніх членів організації, і Вайнцірль їх рішуче відкидає. На запитання «Standard» він відповів, що проти Freiheitliche Jugend ведеться політична кампанія під журналістською вивіскою. Він заперечив, що знає про нібито вимірювання «арійських кісток», відкинув твердження, що гроші FJ ішли до «Aktion 451» чи ідентитаристів, і заявив про можливі юридичні кроки. FPÖ на розлогий перелік запитань «Standard» відповіла, що вони стосуються не самої партії чи її парламентської фракції, а Freiheitliche Jugend Wien, і що партія не має відповідної інформації. Журналістам порадили надіслати запитання молодіжній організації.
Радикалізація не обмежується Віднем
Подібні конфлікти виникли й у Freiheitliche Jugend у Каринтії. Після того як Віктор Ердес на початку 2026 року очолив земельну організацію, кілька членів вийшли з FJ, а деякі – і з FPÖ. Давній колишній член партії сказав «Standard», що організацію захопили праві радикали. Ердес був членом студентського об'єднання Olympia, яке роками пов'язують з ультраправим середовищем, а 2020 року для одного заходу використав фотографію солдата вермахту.
Ердеса тим часом виключили з FPÖ, але він залишився на чолі каринтійської FJ. Саме його випадок показує й внутрішній ризик зближення з радикальними правими: межа між політичною молодіжкою FPÖ та екстремістськішим середовищем може стати проблемою й для самої партії. «Standard» описує зв'язки з ідентитаристами і в інших земельних організаціях. Голова FJ Верхньої Австрії Сільвіо Геммельмаєр на демонстрації ідентитаристів 2023 року говорив про досягнутий «Schulterschluss» – згуртування лав – як про початок «чогось дуже великого». Мануель Літцке, голова FJ у Форарльберзі й депутат Національної ради, взяв на роботу Гервіна Коваріка, якого «Standard» описує як активіста ідентитаристів і «Aktion 451».
Реакції: «Мають спрацювати всі тривожні сигнали»
Публікація розслідування викликала реакцію майже всього політичного спектра. Віцеканцлер і голова SPÖ Андреас Баблер заявив, що між FPÖ та ідентитаристами, очевидно, «ледве поміститься аркуш паперу». Він особливо наголосив на повідомленнях про вимірювання черепів за нібито расовими ознаками й закликав Герберта Кікля розірвати всі особисті, організаційні та змістові зв'язки молодіжки FPÖ з ультраправими групами.
Різкі реакції пролунали й від ÖVP, NEOS та «Зелених». Ернст Гедль з ÖVP заявив, що Герберт Кікль як голова партії несе політичну відповідальність, і назвав FPÖ під його керівництвом «загрозою безпеці Республіки». NEOS вимагали повністю з'ясувати контакти FPÖ з Ідентитарним рухом, особливо їхній вхід до парламенту, а «Зелені» – перевірити державні субсидії Freiheitliche Jugend.
Це питання не другорядне: FJ як офіційна молодіжна організація політичної партії отримує державні кошти. За даними, які наводить «Standard», різні державні субсидії Freiheitliche Jugend лише 2025 року становили майже 400 000 євро. Після публікації розслідування профільне міністерство оголосило перевірку фінансування та можливих порушень умов, за яких ці кошти надають.
Справа Лео Луґнера
Майже одночасно відкрилася ще одна неприємна для FPÖ історія. «Standard» з'ясував, що проти віденського політика FPÖ Лео Луґнера чотири роки тривало розслідування за підозрою у відродженні нацистської діяльності (NS-Wiederbetätigung). Луґнер визнав, що в приватних розмовах робив «необдумані висловлювання, які ніколи не мали прозвучати», і прийняв пропозицію прокуратури про врегулювання без суду (диверсію). Після 160 годин суспільно корисних робіт провадження закриють без висунення обвинувачення.
Що саме було в спірних повідомленнях, імовірно, ніколи повністю не стане відомо. Луґнер згадав натяк на «Eiernockerl» 20 квітня, у день народження Гітлера, тоді як подробиці інших повідомлень, через які тривало розслідування, не оприлюднено. Водночас Луґнер наголошує, що рішуче засуджує ідеологію та злочини нацистського режиму.
FPÖ сильна як ніколи
Усі ці історії набувають зовсім іншої ваги через один факт: ідеться не про політичну групу на маргінесі австрійського суспільства. Ідеться про партію, яка, за опитуваннями, може розраховувати на підтримку величезної частини виборців і має реальні шанси очолити майбутній уряд Австрії. Саме тут Ганс Раушер бачить найбільшу небезпеку. У колонці в «Standard» він описує два можливі сценарії приходу FPÖ до влади: партія, як і в попередніх урядах, де вона була молодшим партнером, могла б відносно швидко зазнати краху через власні проблеми й некомпетентність. Друга можливість, застерігає Раушер, значно серйозніша: FPÖ вдасться надовго змінити австрійську політичну систему в авторитарному напрямі.
Можна сперечатися, наскільки такий сценарій імовірний і наскільки алармістські оцінки Раушера. Але після найновіших викриттів важко стверджувати, що запитання про радикалізацію FPÖ, її стосунки з ідентитаристами та людей із цього середовища, які потрапляють до державних інституцій, нелегітимні.
Адже FPÖ вже не протестна партія з політичного маргінесу. Сьогодні це одна з найсильніших політичних сил Австрії – і саме тому важливо уважно подивитися, хто і що стоїть за дверима партії, яка прагне влади.