Das mehrsprachigste Magazin Österreichs
Anzeige xpertigo 15 Minuten, die dich weiterbringen.
← Назад до розділу
СУСПІЛЬСТВО

Чому деякі люди вірять у теорії змови?

Теорії змови сьогодні всюди – від соцмереж до політичних дискусій. Вони часто дивні, але все одно знаходять свою аудиторію. Хто ці люди, що в них вірять, і чому? Наукові дослідження останніх років дають дедалі чіткіші відповіді.

15 січня 2026 · 3 хв читання
Поділитися in
Людина з'єднує нитками папірці на стіні Foto: Magnific

За новітніми дослідженнями, більша схильність вірити в теорії змови спостерігається серед правих виборців. Хоча й ліберальні кола можуть поширювати дезінформацію, роблять вони це рідше. Причину цієї різниці, на думку дослідників, частково можна пояснити певними рисами особистості.

Ніхто не має повного імунітету

Важливо наголосити, що віра в теорії змови не обмежується однією політичною групою. Дослідження, проведене 2022 року по всій Європі, показало, що конспірологічні переконання поширені в екстремістських політичних групах різного ідеологічного спрямування.

Водночас є чинники, які роблять людей стійкішими до дезінформації: вищий рівень освіти, оптимізм, упевненість у собі та насичене соціальне життя з близькими друзями. Попередні дослідження показали, що такі риси зменшують схильність до конспірологічного мислення.

Д-р Джон Кук, співавтор «Посібника з теорій змови», підтвердив, що певні групи людей таки схильніші вірити в теорії змови. «Коли люди почуваються під загрозою або втрачають контроль, природно, що вони хочуть установити контроль і порядок у випадковості, звертаючись до теорій змови», – пояснює Кук.

Коли люди почуваються під загрозою або втрачають контроль, природно, що вони хочуть установити порядок у випадковості.

Тонша картина політичного спектра

Команда шведських дослідників під керівництвом Юлії Аспернес з Лінчепінзького університету поглибила ці висновки, повідомляє «Der Standard». Їхнє дослідження підтверджує, що дезінформацію продукують усі політичні табори – і ліві, і праві, – а навмисне поширення неправдивої інформації трапляється на обох краях політичного спектра.

Утім, виявилося, що консервативніші респонденти в середньому більш схильні приймати теорії змови. Дослідники опитали близько 2430 людей у Швеції та Великій Британії й проаналізували, як люди з різними політичними поглядами реагують на різні види дезінформації.

Класичні міфи змови

Учасникам показували відомі приклади теорій змови – наприклад, твердження, що зміну клімату вигадали науковці або що медичні експерименти проводять без відома й згоди суспільства.

Результати показали, що політично консервативні респонденти частіше погоджувалися з такими твердженнями, ніж ліберальні. Ця закономірність зберігалася навіть з урахуванням таких чинників, як освіта та спосіб мислення.

Схожу тенденцію помітили й щодо поширення сумнівного вмісту: консервативні респонденти частіше визнавали, що діляться оманливою інформацією чи посиланнями на суперечливий вміст, особливо коли це їм політично вигідно.

Коли ідеологія перемагає розум

Водночас дослідження виявило й одну важливу схожість між консерваторами та лібералами. Якщо твердження, навіть нелогічне чи погано аргументоване, підтримувало їхню політичну позицію, обидві групи були готові його прийняти. І навпаки, обидві сторони відкидали навіть слушні аргументи, якщо ті суперечили їхнім переконанням.

Іншими словами, людям важко помітити власну упередженість, незалежно від ідеології. Як наголошує Аспернес, у питаннях, важливих для нашої ідентичності, об'єктивно оцінювати інформацію значно складніше.

Ставлення до істини

Цікавий висновок дослідження стосується й того, як люди розуміють поняття істини. Респонденти, які вважали, що істина суб'єктивна, тобто залежить від особистого досвіду й думки, значно частіше вірили в теорії змови й поширювали хибну наукову інформацію.

Ця закономірність проявлялася в усьому політичному спектрі, а отже, ставлення до істини може відігравати ключову роль у сприйнятті дезінформації.

Можливі причини

Дослідники наголошують, що виявлені відмінності стосуються груп, а не окремих людей. Багато консерваторів повністю відкидають теорії змови, а деякі ліберали приймають їх без застережень. Відмінності є, але помірні.

Остаточної відповіді, чому консерватори в середньому схильніші до теорій змови, поки немає. Річ не в тому, що вони менш аналітичні чи загалом упередженіші. Одне з можливих пояснень – консервативні ідеології частіше приваблюють людей із більшою недовірою до інституцій, що може полегшувати сприйняття конспірологічних наративів. Інше пояснення – багато нині популярних теорій змови вписуються в наявні консервативні політичні наративи.

Поділитися in