Австрія пишається своєю природою, але тепер вона стикається з пластиковою кризою, яка загрожує здоров'ю людей і тварин. Це показує, що навіть найвіддаленіші куточки країни не оминула глобальна проблема пластикового забруднення.
Знайдено 13 видів пластику
Науковці з Ексетерського університету виявили частинки пластику в усіх пробах. Greenpeace ідентифікував 13 видів пластику, пов'язаних із текстилем, пакуванням і промисловим використанням. За словами організації, частинки, імовірно, походять від людської діяльності, як-от катання на лижах і походи в гори, а також від забруднення з довколишніх населених пунктів.
Наприклад, гума з автомобільних шин може переноситися вітром і дощем на великі відстані. Мікропластик також мандрує атмосферою й потрапляє у віддалені місця з дощем і снігом.
Greenpeace попереджає:
Мікропластик у льодовиковій воді загрожує не лише довкіллю, водному життю й місцевому біорізноманіттю, а й може забруднити джерела питної води в Австрії
Криза пластикового забруднення охопила весь світ
Значна частина планети завалена викинутим пластиком, який шкодить тваринам і здоров'ю людей. Через величезне зростання виробництва одноразових пластикових виробів пластикове забруднення стало однією з найважливіших екологічних проблем.
Найпомітніше воно в країнах Азії та Африки, що розвиваються, де системи збору відходів часто неефективні або їх немає зовсім. Проте й розвинений світ, особливо країни з низьким рівнем переробки, має проблеми з належним збиранням викинутого пластику.
Пластикові відходи стали настільки повсюдними, що розпочато роботу над глобальною угодою, яку мають узгодити в межах Організації Об'єднаних Націй.
Навіщо винайшли пластик?
Пластик із викопного палива існує трохи більше ста років. Бельгійський хімік Лео Бакеланд створив перший повністю синтетичний пластик 1907 року. Після Другої світової війни розробка й виробництво тисяч нових пластикових виробів прискорилися й так змінили сучасну епоху, що життя без пластику сьогодні неможливо уявити. Пластик дав винахідникам легкий і міцний матеріал, який можна використовувати всюди – від транспорту до медицини.
Пластик здійснив революцію в медицині завдяки приладам, що рятують життя, уможливив космічні польоти, полегшив автомобілі й літаки – що заощаджує пальне й зменшує забруднення – і рятує життя завдяки шоломам, інкубаторам і обладнанню для чистої води.
Однак зручність пластику призвела до культури одноразового використання й оголила темний бік цього матеріалу: сьогодні одноразовий пластик становить 40% загального річного виробництва пластику. Багато таких виробів, як-от пакети чи харчова плівка, використовують лише від кількох хвилин до кількох годин, але в довкіллі вони можуть залишатися сотні років.
Тому деякі країни почали обмежувати або забороняти пластикові пакети. Нещодавно Каліфорнія ухвалила закон, що забороняє всі пластикові пакети до 2026 року.
Як пластикове забруднення поширюється світом
Більшість пластикових відходів в океанах – останньому глобальному смітнику Землі – надходить із суші. Відходи також потрапляють у море великими річками, які діють як конвеєри й збирають дедалі більше сміття, течучи вниз за течією.
Потрапивши в море, значна частина пластику залишається в прибережних водах. Але коли течії виносять його у відкрите море, морський пластик може поширитися по всьому світу.
Південнотихоокеанський круговорот – колова океанська течія – приносить пластикові відходи на безлюдний атол Гендерсон в ізольованій групі островів Піткерн, посередині між Чилі та Новою Зеландією. Там науковці знайшли пластикові предмети з Росії, США, Європи, Південної Америки, Японії та Китаю.
Як мікропластик впливає на наше здоров'я
Коли пластик потрапляє в океан, сонячне світло, вітер і хвилі розкладають його на дрібні частинки, часто менші за п'ять міліметрів. Цей так званий мікропластик поширюється всією товщею води і знайдений у кожному куточку світу – від Евересту, найвищої гори, до Маріанської западини, найглибшої точки океану.
Мікропластик постійно розпадається на все дрібніші шматочки. Тим часом пластикові мікроволокна виявили в міських системах питної води, вони також ширяють у повітрі. Тож не дивно, що науковці знайшли мікропластик і в людях: ці крихітні частинки є в крові, легенях і навіть у фекаліях.
Дослідники Віденського медичного університету (MedUni Wien) з'ясували, що мікро- та нанопластик може спричиняти злоякісні зміни у здорових клітинах легень, зокрема пошкодження ДНК, оксидативний стрес та активацію сигнальних шляхів, пов'язаних із розвитком раку.
Під особливим ударом – діти, які вже змалку контактують із хімікатами з пластику. Це може спричинити гормональні порушення, зниження IQ, проблеми із серцем та інші хронічні захворювання. Дослідження вказують на такі речовини, як фталати, бісфеноли та PFAS, що містяться в харчовому пакуванні й повсякденних виробах. Нагрівання пластику в мікрохвильовій печі додатково вивільняє мікропластик і наночастинки, які можна проковтнути.
Науковці попереджають, що пластик безпосередньо впливає на розвиток дітей і їхнє здоров'я в довгостроковій перспективі – зокрема на ожиріння, СДУГ, зниження фертильності й меншу вагу при народженні. Обмеження використання цих матеріалів – ключ до здоровішого майбутнього дітей.
Як пластик шкодить дикій природі
Щороку через пластик гинуть мільйони тварин – від птахів і риб до інших морських організмів. Відомо, що пластик вплинув майже на 2100 видів, зокрема тих, що під загрозою зникнення, а майже кожен вид морських птахів ковтає пластик.
Більшість тварин гине через заплутування або голод. Тюлені, кити, черепахи та інші тварини задихаються в покинутих рибальських снастях чи пластикових кільцях від упаковок напоїв. Мікропластик виявили в понад 100 водних видах, зокрема в рибі, креветках і мідіях, які потрапляють на наші тарілки.
У багатьох випадках ці крихітні частинки проходять травною системою й виводяться без наслідків. Але пластик може й заблокувати травний тракт або пробити органи, спричинивши смерть. Шлунки, заповнені пластиком, зменшують відчуття голоду, що призводить до виснаження.
Пластик ковтають і наземні тварини – слони, гієни, зебри, тигри, верблюди, худоба та інші великі ссавці, – і часом це закінчується смертю.
Дослідження також показали ушкодження печінки й клітин та порушення репродуктивної системи, через що деякі види, як-от устриці, відкладають менше ікри. Нові дослідження свідчать, що личинки риб уже в перші дні життя поїдають нановолокна, і це порушує нові питання про вплив пластику на рибні популяції.
Як зупинити пластикове забруднення
Коли пластик потрапив в океан, прибрати його з води складно, якщо взагалі можливо. Механічні системи, як-от Mr. Trash Wheel – пристрій для збору сміття в гавані Балтимора (штат Меріленд), – можуть ефективно збирати великі шматки пластику, наприклад стаканчики й харчове пакування, з річок і прибережних вод.
Але коли пластик розпадається на мікропластик і розсіюється всією товщею води у відкритому океані, повернути його практично неможливо.
Багато науковців і фахівців з охорони природи кажуть, що найкращий спосіб зменшити пластикове забруднення – не допустити, щоб пластик узагалі потрапляв у водойми. Цього можна досягти завдяки кращим системам поводження з відходами й переробки, кращому дизайну продуктів і скороченню виробництва одноразового пластику.
Біохімікиня Елеоноре Фреліх із Грацького медичного університету радить «менше користуватися пластиковими предметами, пластиковими чохлами, пластиковими меблями – усім, що зроблено з пластику».