Одним із випадків, що запустили дискусію про шринкфляцію, стало зменшення упаковки замороженого лосося компанії Iglo з 250 до 220 грамів за незмінної ціни. Вищий земельний суд у Відні визнав це оманою й зобов'язав компанію сплатити судові витрати та опублікувати спростування в газеті «Kronen Zeitung». Після рішення суду Iglo тихо повернув упаковку до 250 грамів.
Для Економічної палати Форарльберга та експерта з комунікацій Мартіна Дехана ця справа стала переломним моментом. Президент палати Бернгард Гайнцле називає рішення історичним і вимагає від політиків нарешті ухвалити законодавчі заходи проти шринкфляції. Дехан додає, що це важливий сигнал, який посилює тиск на виробників і спонукає споживачів уважніше робити покупки.
Понад 60 товарів зменшилися, а ціна залишилася тією ж
Iglo – не поодинокий випадок. За даними Спілки інформування споживачів (VKI), за останні сім років понад 60 товарів зменшилися в обсязі за незмінних цін! Приклади всім знайомі: мюслі Dr. Oetker – із 600 до 450 грамів, чай Twinings Earl Grey – з 25 до 20 пакетиків, і навіть ягідний десерт Dr. Oetker – із 500 до 400 грамів. Навіть популярне морозиво Magnum втратило по десять мілілітрів в одинарній і сімейній упаковках, а ціна не змінилася. За оцінкою VKI, це означає подорожчання до 14% – а споживачі часто цього навіть не помічають!
У Форарльберзі шринкфляція вже стала постійним приводом для обурення покупців. Найчастіше йдеться про напівфабрикати та побутову хімію, як-от засоби для миття посуду, попереджає Гайнцле. Його порада: завжди перевіряйте базову ціну за 100 грамів чи мілілітрів. Але ще важливіше, наголошує Гайнцле, запровадити чітке позначення на лицьовому боці упаковки, щоб споживачів не вводили в оману.
Потрібні чіткі позначки на упаковках і полицях
Наразі в Австрії немає обов'язку позначати шринкфляцію, хоча федеральний уряд розглядає таке правило. Поки політики міркують, інші країни вже зробили крок уперед: у Франції товари зі зменшеною кількістю протягом двох місяців мають чітко показувати зміни кількості й ціни просто на полиці – модель, яка, за словами Дехана, чудово працює.
Дехан вважає, що щось подібне можна запровадити й в Австрії. Як саме виглядатиме позначка, поки невідомо, а через різноманіття упаковок єдине рішення знайти непросто. Окрім чіткої примітки на упаковці, експерт пропонує разом із мережами супермаркетів запровадити зрозуміле маркування на полицях, щоб споживачів більше не вводили в оману.
Торговці перекладають відповідальність на виробників
Продуктові мережі чітко заявляють: відповідальність лежить не на них, а на виробниках. Даніель Дрексель, член правління Sutterlüty та голова фахової групи продуктової торгівлі, каже, що позначки на полицях не допомагають. Значно ефективнішим було б обов'язкове маркування безпосередньо на упаковці: «Це заздалегідь відбило б у виробників бажання вдаватися до таких трюків».
Він наголошує, як підтвердили ORF, що магазини отримують уже готовий товар і не мають жодного інтересу виставляти зменшені упаковки. Проблема, пояснює він, у тому, що виробники хочуть показувати зміни цін якомога менш прозоро. Менша упаковка на полиці на перший погляд робить товар дешевшим, хоча насправді покупець платить стільки ж – а отримує менше.
Шринкфляція руйнує довіру: споживачі більше не вірять брендам
З погляду маркетингу шринкфляція – справжня пастка для компаній, попереджає експерт із комунікацій Мартін Дехан. «Абсолютна прозорість – закон будь-якого будування бренду», – пояснює він виданню Der Standard і додає, що тому шокує, як багато фірм роблять протилежне. Подорожчання зазвичай відкрито комунікують, «але щодо певних товарів, очевидно, досягнуто межі, яку споживачі вже не хочуть приймати».
Короткострокові кроки на кшталт зменшення упаковки руйнують довіру, яку споживачі роками вибудовували до бренду. Для покупців просто неприйнятно щоразу порівнювати ціни й вагу упаковок. «Хід за виробниками. Вони мають нарешті бути відкритими й прозорими, щоб споживачів не обманювали знову і знову», – каже Дехан.
Виробники набивають кишені, а споживачі платять більше
Економічна палата Форарльберга вже давно вимагає чітких правил проти шринкфляції. Президент Бернгард Гайнцле категорично відкидає твердження, що зменшення упаковок зумовлене виробничими причинами чи бажанням покупців мати менші упаковки. На його думку, це лише відмовки. Насправді, наголошує він, ідеться про звичайну максимізацію прибутку виробників.
Під час інфляції з'ясувалося, що багато товарів у Німеччині значно дешевші, іноді навіть удвічі. І в Швейцарії ціни на деякі продукти нижчі, ніж в Австрії. Для Гайнцле таке різке подорожчання продуктів в Австрії не має виправдання.
Він наголошує: якщо змінюються кількість, вміст чи рецептура продукту, це має бути одразу чітко видно:
Не вгорі, не ззаду, не внизу – а спереду, щоб споживачів не вводили в оману.
Які товари страждають найбільше?
Австралійська організація захисту споживачів Choice оприлюднила перелік товарів, які зазнали шринкфляції: серед них солодощі, пластівці, чипси, засоби для прибирання… Виробники скаржаться на зростання витрат. Ціни на енергоносії, інфляція, війни, збої в ланцюгах постачання, а також кліматичні умови й ціни на сировину впливають на собівартість. Це мусить десь відобразитися. Варіанти – підняти ціну, зменшити упаковку або скоротити частку інгредієнтів, що подорожчали.
Виробники шоколаду опинилися в скрутному становищі, адже, за дослідженнями аналітичної компанії NIQ, шоколад і солодощі – серед перших товарів, від яких споживачі відмовляються в часи високої інфляції. Тому вони зменшують упаковки, намагаються скоротити витрати завдяки автоматизації та вигадують продукти з меншим вмістом какао й новими смаками.
Споживачі обурюються: улюблені солодощі стають дедалі меншими, а деякі через зміну складу – ще й менш смачними. Хоча люди висловлюють невдоволення в соцмережах, відчутного ефекту це не має, хіба що завдає шкоди репутації виробників.
«На жаль, шринкфляція не є незаконною», – каже Беа Шервуд з австралійської організації Choice. Але, наголошує вона, це обов'язково треба змінити. На її думку, споживачі мають знати, що відбувається, щоб свідомо погоджуватися на таку покупку.