Das mehrsprachigste Magazin Österreichs
Anzeige xpertigo 15 Minuten, die dich weiterbringen.
← Назад до розділу
ЕКОНОМІКА

Економічна палата: багато обіцянок, але де реформа?

Понад 600 тисяч підприємств в Австрії є членами Економічної палати. Більшість — не за власним бажанням, а тому, що цього вимагає закон. Після низки скандалів нова президентка Марта Шульц пообіцяла суттєві зміни. Тепер вона звітує про результати. Але три політичні групи з дуже різними поглядами погоджуються в одному: цього недостатньо.

Коротко

Стаття коротко

  • WKO планує скоротити 200 із приблизно 800 посад у федеральній структурі, а з 2030 року щороку зменшувати навантаження на членів на 100 мільйонів євро.
  • Grüne Wirtschaft, UNOS і Freiheitliche Wirtschaft разом критикують: реформа недостатня.
  • Підприємства однієї особи майже не відчують зниження Kammerumlage 2; Grüne Wirtschaft вимагає базового внеску не більше 100 євро.
  • 26 листопада 2026 року парламент палати розгляне 19 пропозицій опозиції.
13 листопада 2026 · 4 хв читання
Поділитися in
Президентка WKÖ Марта Шульц біля скляної стіни з видом на Відень Foto: WKÖ / Barbara Nidetzky

Що таке Економічна палата?

Той, хто відкриває в Австрії підприємство або починає самостійну діяльність, зазвичай автоматично стає членом Економічної палати (WKO). Незалежно від власного бажання.

Палата має представляти інтереси бізнесу перед політиками й державними органами. Вона також надає консультації та інформацію з правових питань, створення підприємств і професійного навчання.

Її діяльність переважно фінансується за рахунок обов’язкових внесків підприємств. Серед них — базовий внесок (Grundumlage) та інші палатні збори (Kammerumlagen). Сума залежить, зокрема, від галузі та розміру бізнесу.

Прихильники системи кажуть: обов’язкове членство забезпечує сильне представництво навіть малим підприємствам. Критики ж запитують, чому бізнес має платити організації, з послугами або політичною позицією якої може не погоджуватися.

Чому взагалі знадобилася реформа?

Восени 2025 року WKO опинилася під сильним тиском через дискусії про зарплати, винагороди посадовців і поводження з коштами та політичними посадами. Тодішній президент Гаральд Марер пішов у відставку. Його наступниця Марта Шульц пообіцяла зробити організацію ощадливішою, прозорішою та ефективнішою.

На перший погляд усе просто: менші витрати, менше бюрократії та нижчі внески для підприємств. Однак WKO — не одна установа. Є федеральна структура, дев’ять земельних палат, численні галузеві організації та політичні об’єднання. Тому зміни зачіпають багато різних інтересів усередині системи.

Що вже зробила Марта Шульц?

12 листопада 2026 року президентка представила результати й плани реформи. У федеральній структурі планують скоротити 200 із приблизно 800 посад. Запланований на 2026 рік дефіцит у 4,2 мільйона євро мають компенсувати.

Деякі установи та послуги закривають або реорганізовують. Нові спільні правила мають запобігати конфліктам інтересів та сумнівним рішенням під час розподілу замовлень і призначень.

Із 2028 року окремі внески планують поступово зменшувати. Із 2030 року WKO обіцяє членам загальне полегшення фінансового навантаження на 100 мільйонів євро щороку.

Частину кроків уже реалізовано, решта ще планується. Керівництво називає це важливим прогресом. Критики не заперечують початку змін, але вважають їх недостатніми.

Чому зелені, ліберали та праві критикують разом?

Зазвичай ці політичні сили мають дуже різні погляди. Але в палаті три опозиційні об’єднання виступили спільно: Grüne Wirtschaft, ліберальні UNOS і Freiheitliche Wirtschaft.

Вони вважають, що керівництво вирішує окремі проблеми, але не відповідає на принципові питання.

Одне з них — обіцяне зниження фінансового навантаження. WKO насамперед хоче зменшити так званий внесок Kammerumlage 2, який залежить від зарплат, що підприємство виплачує працівникам.

Але люди, які працюють самостійно й нікого не наймають, зазвичай узагалі не сплачують цей внесок. Наприклад, перукарка без найманих працівників або незалежний графічний дизайнер не отримають безпосередньої вигоди від такого зниження. Водночас інші обов’язкові платежі залишаться.

Люди, які працюють самостійно й нікого не наймають, зазвичай узагалі не сплачують цей внесок.

Тому Grüne Wirtschaft пропонує обмежити щорічний базовий внесок для підприємств однієї особи сумою 100 євро.

А до чого тут вибори?

У самій WKO теж відбуваються вибори. Підприємці обирають представників до органів, які беруть участь у важливих рішеннях.

Проте на останніх виборах до палати проголосували менш як 28 відсотків осіб із правом голосу. Тобто понад семеро з десяти не скористалися цим правом.

Опозиційні групи вимагають пряміших виборів, можливості електронного голосування та ширших прав меншості в контрольних органах.

На останніх виборах до палати проголосували менш як 28 відсотків осіб із правом голосу.

Є й питання розподілу влади. Близький до ÖVP Wirtschaftsbund має дві третини місць у парламенті палати. Це дає йому значний вплив на ухвалення реформ.

Тому опозиція хоче не лише переговорів, а й обов’язкових рішень із конкретними строками.

Що відповідає сторона ÖVP?

Wirtschaftsbund відкидає критику. Його генеральна секретарка Таня Граф нагадує, що опозиційні групи теж брали участь у попередніх переговорах про реформу, а отже, поділяють відповідальність.

Керівництво WKO захищає вже вжиті заходи та повідомляє, що зміни мають відбутися й у земельних палатах.

Шульц також виступає за збереження обов’язкового членства, вважаючи його основою незалежного й сильного представництва всіх підприємств.

Що буде далі?

26 листопада 2026 року парламент WKO збереться знову. До цього часу Grüne Wirtschaft, UNOS і Freiheitliche Wirtschaft вимагають обов’язкового плану реформи. Вони підготували 19 пропозицій. Сімнадцять із них стосуються рекомендацій Рахункової палати Австрії (Rechnungshof) — органу, що перевіряє належне й економне використання державних коштів і управління певними організаціями.

Ідеться, серед іншого, про фінанси, внутрішню структуру, демократичну участь і контроль над WKO. Чи підтримають ці пропозиції, поки невідомо.

Що це означає для підприємств?

Для малого бізнесу головне запитання просте: скільки я маю платити палаті й що отримую натомість?

Нижчі внески можуть зменшити витрати. Кращі консультації — допомогти в роботі. Простіша структура може скоротити бюрократію, а прозоріші рішення — зміцнити довіру.

Скільки я маю платити палаті й що отримую натомість?

Тому важливе не лише число скорочених посад чи об’єднаних відділів. Вирішальне — чи відчують зміни самі підприємства.

Найближчі тижні покажуть, які додаткові реформи ухвалять. А чи справдяться обіцянки, можна буде оцінити лише після їх реалізації.

Поділитися in