Ціни на продукти в Австрії останніми роками зростають неймовірними темпами – базові продукти подорожчали до 50 відсотків порівняно з 2019 роком, тоді як зарплати зросли лише на 25 відсотків. До того ж австрійські споживачі сплачують так звану «австрійську надбавку», через яку ті самі товари тут дорожчі до чверті, ніж у Німеччині. Замість реальної допомоги великі мережі пропонують ілюзію знижок: знижкові наліпки, акції та картки лояльності, які частіше штовхають покупців на зайві витрати, ніж дають справжню економію. Тому Міністерство соціальних справ подало позов проти Billa, Spar, Hofer і Lidl через оманливі знижки, а споживчі організації попереджають, що система насправді затуманює прозорість цін. Що ховається за цими маркетинговими трюками і як покупцям себе захистити?
Ілюзія економії та фальшиві знижки
Як пише віденська Der Standard, знижкові наліпки Billa і Spar на практиці рідко приносять користь. Покупці часто беруть дорожчі товари лише для того, щоб «використати» знижку, і в підсумку витрачають більше. Усе це створює відчуття економії, хоча насправді витрати зростають.
На проблему відреагувало й Міністерство соціальних справ, яке подало позов проти чотирьох великих мереж – Billa, Spar, Hofer і Lidl – через фальшиві знижки. За законом торговці зобов’язані під час кожної акції показувати найнижчу ціну за останні 30 днів. Якщо торговець спершу підвищив ціну, а потім знизив її, виникає штучне враження великої економії. Міністерка Корінна Шуман (SPÖ) наголосила, що людям потрібні «чіткі й чесні правила», адже вони вже роками потерпають від високих витрат на їжу.
Зміни в системі Billa та реакція конкурентів
Billa ще більше збурила покупців, коли вирішила, що наліпки діють лише для членів бонусного клубу Jö. Хто не має картки чи застосунку, платить повну ціну. Це викликало обурення серед літніх покупців і тих, хто не користується смартфонами. У групі Rewe кажуть, що зміна була необхідною, бо покупці зловживали наліпками. Spar продовжує працювати за чинною моделлю, Hofer узагалі не має системи наліпок, а Lidl стверджує, що дотримується закону, але зміст позову ще навіть не отримав.
Експертка з торгівлі Кордула Церга радить покупцям не вестися на великі плакати з акціями, а дивитися на ціну за кілограм чи літр і порівнювати кілька магазинів. За її словами, знижки з одного боку торговці часто компенсують вищими цінами з іншого.
Чому їжа в Австрії така дорога?
Журнал Kontrast нагадує, що ціни на базові продукти з 2019 року зросли більш ніж на 30 відсотків, а дешеві товари та власні марки магазинів подорожчали навіть удвічі. Однією з причин є «австрійська надбавка» – міжнародні компанії розглядають малі країни як ринки, де можна просити більше, тож той самий товар тут коштує до 25 відсотків дорожче, ніж у Німеччині. За даними Kontrast, середня австрійська родина щороку витрачає на їжу приблизно на 1000 євро більше, ніж німецька.
Хоча економічні інститути ще 2022 року попереджали про небачені масштаби подорожчання, тодішній уряд не захотів запроваджувати контроль цін. Інші країни, як-от Іспанія чи Португалія, заморозили ціни або скасували податки на базові продукти, тоді як Австрія все віддала на відкуп ринку.
Можливі рішення і що можуть зробити покупці
Рішення все ж існують. Одне з них – створення публічної бази даних з усіма цінами та акціями, щоб покупці могли порівнювати пропозиції. Інше – суворіший контроль знижок, адже багато акцій будуються на штучно роздутих цінах. Є й приховане подорожчання – ті самі упаковки з меншим вмістом, – яке, як у Франції, мало б бути чітко позначене. На рівні ЄС можна було б скасувати право виробників вимагати різні ціни для різних країн-членів. У короткостроковій перспективі можливе зниження податків на базові продукти, а в довгостроковій – повернення державного контролю цін.
Споживачам радять завжди дивитися на ціну за кілограм чи літр, а не лише на загальну суму. Варто порівнювати кілька магазинів, адже навіть невеликі різниці на окремих товарах дають сотні євро на рік. Якщо товар на акції, добре перевірити, чи не був він раніше дешевшим – це часто показує, що знижка зовсім не справжня. А особливо слід стежити за прихованим подорожчанням: та сама упаковка не означає ту саму кількість.
Зрештою залишається питання: чи справді знижкові наліпки захищають наші гаманці, чи лише розважають нас, поки ми платимо за дедалі дорожчу їжу? Якщо вірити Der Standard, споживчим об’єднанням, Міністерству та аналізам журналу Kontrast, відповідь очевидна – це маркетингова ілюзія. А ілюзії, хоч якими барвистими й наклеєними вони були б, холодильник не наповнюють.